Сучасний процес європейської інтеграції потребує від України, як і від більшості європейських країн, особливої уваги до питання захисту прав національних меншин та усунення будь-якої нерівності між ними. Протягом останніх років провідне місце у політиці Ради Європи та Європейського Союзу, що стосується сфери прав національних меншин, належить питанню інтеграції представників ромського етносу. Підтвердженням цього стало ухвалення ряду директивних документів, основними з яких є Рішення Ради Міністрів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) №3/03 від 2 грудня 2003 року, яким схвалено План заходів з покращення становища ромів в регіоні ОБСЄ; Страсбурзька декларація щодо ромів (документ Комітету Міністрів Ради Європи СМ (2010) 133 від 20 жовтня 2010 року); рамкова програма Європейського Союзу з національної стратегії інтеграції ромів до 2020 року, викладена в Комунікації Європейської Комісії СОМ (2011) 173 від 5 квітня 2011 року. На сьогодні роми порівняно з іншими національними меншинами залишаються найбільш соціально вразливою групою не лише у Європі, а й в Україні також. Роми в Україні мають ті ж проблеми, що і представники цього етносу в інших країнах Європи, зокрема: низький загальний освітній рівень, безробіття, незадовільні загальні показники здоров`я тощо. Саме на вирішення цих та інших питань спрямована Стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, схвалена Указом Президента України від 8 квітня 2013 року №201/2013. Одне із основних завдань Стратегії - підвищення освітнього рівня ромів, зокрема через «роз`яснювальну роботу серед ромів щодо важливості отримання дітьми дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти».
Як свідчать наукові дослідження, готовність дитини до школи та її подальша успішність у навчанні залежить від того, наскільки дитина залучена до різних видів ігрової та навчальної діяльності з перших днів свого життя. Саме тому так важливо, щоб батьки, які є найпершими вчителями своєї дитини, розуміли особливості розвитку малих дітей та створювали всі необхідні умови для розвитку та навчання і, найголовніше, брали участь у грі та навчанні разом зі своїми дітьми. Проте батьки малих дітей, особливо ромські батьки, самі потребують підтримки в питаннях розвитку та навчання своїх дітей. Саме тому більшість програм, які спрямовані на підготовку дітей до школи, включають в себе компонент з підтримки батьків. З метою підтримки батьків дітей віком від народження до шести років за підтримки Програми «Раннє дитинство» Фонду Відкритого Суспільства були розроблені програми для батьків «Впевнене батьківство» та «Готуємося до школи», які були апробовані в країнах-членах Міжнародної асоціації «Крок за кроком» та адаптовані до національних умов. В Україні зазначені програми реалізуються в рамках проектів Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та ЮНІ СЕФ . За підтримки ЮНІ СЕФ був реалізований проект «Там, де немає дитячих садків», який впроваджувався у двох районах Івано-Франківської області. Протягом 2010-2012 років ВФ «Крок за кроком» реалізовував проект «Центри для батьків дітей віком від народження до шести років у ромських громадах Закарпаття» за підтримки ініціативи «Копачі Рома» програми «Раннє дитинство» Фонду Відкритого Суспільства та Програми «Рома України» Міжнародного фонду «Відродження».
Реалізація проекту «Центри для батьків дітей віком від народження до шести років у ромських громадах Закарпаття» продемонструвала ряд позитивних змін у розумінні значення освіти та мотивації ромських батьків до навчання своїх дітей. Одними з успішних результатів проекту стало залучення понад сотні ромських батьків до програм «Впевнене батьківство» та «Готуємося до школи», що впроваджувалися на базі організованих Центрів для батьків у ромських громадах у містах Ужгород, Чоп і Свалява. Навчання батьків проводили інструктори – представники ромських організацій – учасниць проекту, які пройшли відповідну підготовку під час тренінгів ВФ «Крок за кроком». Але найголовніший результат – це те, що ромські діти отримують більше можливостей для розвитку й навчання вже з перших днів, а быльше 30 дітей 6-річного віку успішно були прийняті у перші класи загальноосвітніх навчальних закладів.