Розробка програми наставництва

Результати досліджень свідчать:

• В ефективних школах керівники регулярно здійснюють формальні та неформальні спостереження, щоб надати наставницьку підтримку педагогам. У такому процесі наставництва метою є «ефективне викладання», що веде до покращення як самого процесу викладання, так і до кращих навчальних результатів учнів.  
• В ефективних школах педагоги випробовують нові навички у класах, тоді як команда і керівник школи навчаються навичок наставництва.
• Педагоги із задоволенням беруть участь у практиці наставництва, коли здійснюється спостереження за їхньою практикою з подальшим наданням зворотного зв’язку. 

Наставництво – це процес покращення педагогічної практики та її результатів. Воно забезпечує педагогів зворотним зв’язком щодо бажаної поведінки, а також поведінки, яку потрібно змінити. 

Цілком очевидно, що у найближчі роки педагоги, керівники шкіл, викладачі приділятимуть практиці наставництва набагато більше часу, енергії та зусиль.  

Для досягнення оптимальних результатів цикл спостереження має відповідати (річним) цілям і критеріям якісної освіти. Це потребує оцінки.

На мал. 1. подано зв’язок між плануванням, контекстом та оцінкою.   

Мал. 1. Зв’язок між плануванням, контекстом та оцінкою

У тексті, що подається нижче, йтиметься про цикл спостереження. З цього стає зрозумілим, яку роль відіграють нові і старі терміни і навички наставництва у зміні стосунків між наставництвом і процесом навчання. Але спочатку, надамо базову інформацію щодо наставництва. 

Техніки, що розвиваються

На етапі свого розвитку наставництво, здебільшого, зосереджувалося на підтримці педагогів, які мали справу з проблемами щодо встановлення відповідного клімату у класі. Цикл спостережень допомагав таким педагогам краще навчати. Минулі десятиліття продемонстрували, що існує більше знань стосовно навчального процесу, тому ми можемо зосереджуватися на покращенні процесу викладання

Наставництво пов’язане як із цілями школи, так і з індивідуальними цілями педагогів. Тому наставництво покращує відносини між ними.

Основні складові наставницької діяльності.

Розвиток та підтримка самоповаги

Наставники та шкільні лідери часто потрапляють у халепу, коли намагаються змінити «суддівське» ставлення до навчання на «допоміжне» (зі збиранням інформації та зворотним зв’язком). Тренінг слугує допоміжним методом, аби переконатися, що перехід відбувається. Це має бути продемонстровано просто та чітко: через створення та підтримку почуття власної гідності.

Самоповага, почуття власної гідності – це особисті відчуття схвалення або засудження у поєднанні з особистими можливостями, значенням, успіхом і гідністю. Самоповага – це внутрішня віра у себе. Різні дослідження свідчать про позитивний зв’язок між самоповагою та індивідуальною здатністю до роботи, а також самоповагою та отриманням задоволення від роботи.

Якщо рівень самоповаги високий:

• Якість виконаної роботи вища.
• Люди задоволені тими завданнями, які відповідають їхньому рівневі.
• Люди пишаються своєю роботою.
• Люди пристосовані.
• Люди здорові як фізично, так і психічно.
• Люди рідше відчувають занепокоєння та депресію.
• Люди демонструють більше злагоди, аніж конфронтації та незадоволення.
• Люди більше задоволені життям.

Необхідно створити таку робочу атмосферу, яка будуватиметься на успіху, стимулюватиме педагогів дивитися далі поточних робочих завдань, надихатиме їх до продуктивнішої співпраці з колегами. Необхідна така робоча атмосфера, де почуття власної гідності підтримується та розвивається.

Цикл спостереження

Мал. 2. Цикл спостереження

Розглянемо окремі цикли

1. Установча зустріч (укладання домовленостей). Домовленість між педагогом і спостерігачем стосовно мети спостереження.
2. Спостереження та збір даних.Збір інформації стосовно того, що відбувалося у класі з урахуванням, що це пов’язано з домовленістю, зазначеною вище.
3. Аналіз і стратегічна сесія. Трактування зібраної інформації з урахуванням того, що це пов’язано із домовленістю у галузі педагогіки.
4. Надання зворотного зв’язку. Зворотний зв’язок педагога з моментом спостереження; підготовка до наступних кроків.
5. Аналіз після спостереження. Критична оцінка.Спільний аналіз ефективності попереднього спостереження.

Етапи циклу спостереження

Етап 1. Установча зустріч (укладання домовленостей).

Мета: Визначення цілей циклу наставництва.

На цьому етапі завданням команди є:

• створення позитивної робочої атмосфери, яка сприятиме досягненням;
• обговорення плану занять (цілі, методи, способи роботи, очікувані результати тощо);
• досягнення домовленостей щодо збору даних;
• визначення мети циклу спостереження.

Пропозиції спостерігачу:

• Співпрацювати з педагогами як з рівними колегами.
• Визнавати рішення педагогів і намагатися зрозуміти їх.
• Продовжувати розмову, ставлячи запитання, а не лише відповідаючи на них.
• Відчувати, пояснюючи значення.
• Визнавати рішення, що були прийняті педагогом, якщо вони не є згубними (нехай краще наставництво відбудеться після спостереження, аніж на етапі попередньої дискусії).

Етап 2. Спостереження та збір даних.

Мета: Визначення прикладів навчання.

Завдання для спостереження та збору інформації:

• Визначити поведінку педагога, яка пов’язана з метою цього циклу спостереження.
• Переконатися, що ця поведінка є системною.
• Спостерігати за діяльністю педагога та її впливом на процес навчання й досягнення навчальних цілей.

Діяльність педагога під час заняття уважно занотовується для знаходження важливих прикладів.

Засоби збору інформації:

• Цитати.
• Відеозапис.
• Аудіозапис.
• Занотовування вручну.
• Фотографії.
• Збір прикладів.
• Коди.
• Картки.
• Списки, графіки.

Поведінка спостерігача надсилає певне повідомлення, яке впливає на особистий імідж.  Спостереження можуть допомогти визначити чиєсь почуття власної гідності. Спостерігачі мають надавати підтримку під час спостереження.

Пропозиції спостерігачу:

• Дотримуйтеся досягнутої домовленості щодо збору даних.
• Попросіть учнів про надання інформації стосовно цього.
• Займіть непомітне місце.
• Залиште клас без оцінювальних зауважень.

Етап 3. Аналіз та стратегічна сесія.

Мета: Аналіз інформації, визначення основної теми щодо покращення роботи та підготовка до розмови зі зворотним зв’язком.

Зібрана інформація доводиться до відому педагога без попередніх коментарів. Після цього інформація аналізується й трактується за допомогою джерел дослідження, теорії, спільних знань і досвіду, формується висновок з точки зору професійної підготовки. Після того, як наставник і педагог визначили основну тему наставництва, розробляється план вдосконалення вмінь і навичок педагога.

Завдання для аналізу і стратегічної сесії:

• Прозвітувати та обговорити всю інформацію.
• Назвати та описати теми.
• Застосувати теорію та дослідження.
• Назвати найважливіший предмет для професійного розвитку.
• Розробити стратегії для наставницької дискусії.

Методи аналізу і стратегічної дискусії:

• Особисті знання.
• Відповідні теорії та дослідження.
• Рефлексія.
• Спостереження за почуттями.
• Загальні знання спостерігача.

Як спостерігач, ви можете згрупувати отримані результати за трьома запитаннями:

1. Що пройшло добре і чому?
2. Що пройшло не так добре і чому?
3. Наступні кроки і чому?

Під час третього етапу спостерігачі можуть надати деструктивний зворотний зв’язок педагогові, за яким спостерігають. Згідно з основними принципами, спостерігачі стимулюються до участі у бесіді, яка буде продуктивною як для них, так і для вчителя, за яким спостерігають. 

Пропозиції спостерігачу:

• Розмовляйте лише про інформацію, яку можна спостерігати.
• Намагайтеся побачити приклади в інформації.
• Намагайтеся зрозуміти інформацію в контексті цілей циклу наставництва.
• Лише припустіть, що ви спостерігаєте найкращу якість виконання, яку може здійснювати педагог.
• Поставте перед собою, як спостерігачем, виклик – знайти ті можливості, які можуть сприяти удосконаленню педагога, за яким ведеться спостереження.
• Очікуйте найкращого від плану наставництва.
• Подумайте, яка техніка наставництва є найефективнішою.

Етап 4. Надання зворотного зв’язку (дискусія).

Мета: Дати педагогові зрозуміти, який метод навчання був ефективним, а також запропонувати альтернативні варіанти.

Найважливішим для спостерігача завданням є створення такої атмосфери, де педагог, за яким ведеться спостереження, відчуватиме підтримку. Якщо вдасться досягнути такої атмосфери, тоді відбуватиметься зворотний зв’язок. Потім спостерігачі обговорюють цілі циклу, метод збору інформації та приклади навчання. Педагогові пропонується взяти участь у дискусії стосовно значення та альтернативних варіантів.

Негативний зворотний зв’язок дається під час дискусії. Дуже важливо, аби педагог, якого наставляють, вчився на результатах спостереження, визначав, які приклади навчання були ефективними і чому; вчився бачити альтернативні шляхи у даній ситуації; а також, які якості йому варто розвивати.

Пропозиції спостерігачу:

А. Зверніть увагу на зворотний зв’язок:

• Безпосередньо робота, а не людина.
• Спостереження за прикладами.
• Опис, а не оцінка.
• Специфічне/конкретне, а не загальне/абстрактне.
• Поточне, а не минуле.
• Обмін ідеями, а не відповіді на запитання.
• Альтернативи, а не вказівки щодо правильного шляху.
• Чого хоче /потребує педагог, а не те, чого хочуть спостерігачі.
• Цілі спостереження, а не все.
• Поведінка, яка була ефективною.

B. Демонструйте позитивні почуття.
C. Попросіть педагога поділитися важливими для нього моментами навчання.
D. Дотримуйтеся наступних кроків.

Стратегії запобігання конфліктам:

• Відкриття – налаштування на позитив.
• Пояснення щодо різних ролей.
• Інформація щодо очікуваних результатів.

Спостерігачі виступили вдало як наставники, якщо педагог отримує нове бачення ефективного навчання, а також відкрито сприймає запропоновані ідеї. 

Етап 5. Аналіз після спостереження

Завдання для конференції зі зворотним зв’язком:

• Переконатися, що атмосфера є здоровою.
• Презентувати інформацію.
• Обмінятися ідеями.
• Заохочувати реакції та дискусії.
• Надати позитивний чи негативний зворотний зв’язок щодо подій.
• Запропонувати позитивні альтернативи.
• Розробити новий план дій.

Резюме завдань у циклі спостереження:

1. Установча зустріч:            

A. Визначте зміст циклу спостереження та очікуваний результат.
B. Визначте поточні цілі та план спостереження.
C. Визначте завдання зі збору інформації.

2.Спостереження та збір даних:

A. Відзначте поведінку, яка пов’язана з цілями цього циклу спостереження.
B. Переконайтеся, що існує систематичний поділ практик викладання, за якими ведуться спостереження.
C. Проведіть спостереження за специфічними практиками викладання та їх впливом на процес навчання і навчальні цілі класу.

3.Аналіз і стратегічна сесія:

A. Оберіть основну професійну тему циклу спостереження:

1. Звітуйте та обговоріть всю інформацію.
2. Визначте та опишіть тему.
3. Використайте теорію та дослідження.
4. Оберіть одну сферу (найважливішу професійну тему) для удосконалення.

B. Сплануйте дискусію зі зворотним зв’язком:

1. Налаштуйте добру атмосферу.
2. Подайте інформацію.
3. Підсильте те, що виходить добре.
4. Надайте альтернативи можливої практики викладання.
5. Розробіть наступний крок плану.

4.Конференція зі зворотним зв’язком:

A.  Налаштуйте позитивну атмосферу.
B.  Надайте інформацію та пояснення.
C.  Заохочуйте участь та реакцію.
D.  Шукайте співробітництво у розробці вдосконаленого плану.

5.Аналіз після спостереження:

A. Повідомте про практики викладання, які спостерігалися та їх вплив на кожен з етапів циклу.
B. Повідомте про практики викладання, виходячи з принципів наставництва.
C. Підсильте ефективні приклади.
D. Визначте можливі альтернативні практики викладання.

Укладання наставницького контракту

В успішній практиці керівника управління процесом навчання дорослих займає центральну позицію. Орієнтація на особистісно зорієнтовану освіту передбачає докорінні зміни існуючих поглядів і моделей викладацької практики педагога.

Зміни у викладацькій практиці починається з того, що педагоги стикаються з проблемою чи складним завданням. Виникають різні варіанти вирішення проблеми (дилеми чи навіть конфлікту). Нові ідеї відхиляються або визнаються дієвими.

Основне завдання наставників – це знайти найкращий варіант виходу зі складної ситуації.

Далі розглянемо два підходи до ефективного наставництва дорослих.

• Перший підхід розглядає бачення наставництва вчителів різного віку.
• Другий підхід розглядає розвиток різних навичок, однією з яких є наставництво.

Різні рівні «дорослості».

Схема (мал. 3), наведена нижче, демонструє рівні «дорослості» педагогів. Так само, як у літературі з ефективного навчання та ефективного управління класом наголошується, що педагогам важливо  пам’ятати про різні рівні «дорослості» учнів, так і наставники мають бути готовими до змін, які можуть відбуватися у кожній групі педагогів.

Практику педагогів можна розподілити на різні рівні «дорослості» відповідно до того, як вони виконують свої завдання. Хоча, не дивлячись на «ярлики», практика педагогів може бути зовсім дорослою в одних питаннях і не зовсім «дорослою» в інших.

Мал. 3. Рівні дорослості

Спосіб наставництва має бути пристосований до можливостей тих людей, на яких воно спрямовується. Користуючись схемою (мал.3), наставник обрав би чотири сектори, які поділяють педагогів, згідно з їхнім рівнем «дорослості».

У секторі М1 наставник з легкістю може делегувати повноваження педагогу щодо ефективного управління. Сектор М2 розрахований на відносно «дорослих» педагогів, яких з легкістю можна заохотити до участі в управлінні програмою та прийнятті рішень разом із наставниками (М3). Останній сектор (М4) характеризує «недорослого» педагога, який отримує завдання від наставника.

Розвиток компетентності

Зміст наставництва є досить широким і тому вимагає концентрації уваги на особистій і шкільній мудрості. У наставництві важливу роль відіграють цілі школи, робочих груп та педагогів. Основним методом для всіх наставників є дослідження ефективності навчання.

Рівні розвитку педагога досліджуються наставником упродовж року і дають педагогу можливість контролювати нові навички. Особисті сильні та слабкі сторони розглядаються ним через призму цілей, наприклад, рівень «дорослості» педагога.  

Дослідницьке наставництво передбачає багато роботи, яку наставник може розділити, згідно з кожним етапом розвитку.

Дослідницьке наставництво охоплює такі складові:

1. Визначення потреби.
2. Формулювання проблеми.
3. Узгодження робочих цілей.
4. Зворотний зв’язок стосовно становища, навичок та ідей.
5. Стратегії подальшого розвитку ідей і навичок.

У межах залучення педагогів та високих вимог до роботи, розвиток педагогів є логічним явищем. Крім того, ми знаємо, що педагоги потребують навчального плану, щоб контролювати розвиток наступних навичок, а саме (див. аркуш спостереження):

1. Вирішити, чи зможе учень виконати завдання.
2. Правильно розподілити учнів на групи різних рівнів.
3. Розробити програми, які ґрунтуються на цілях навчання.
4. Планувати програми спільно з іншими педагогами.
5. Розробити план управління навчанням, який наголошуватиме на призначенні навчання.
6. Надати зрозумілі настанови.
7. Забезпечити високий рівень залучення в навчальних завданнях.
8. Забезпечити взаємодію.
9. Виконувати все необхідне для навчання.
10. Коригувати та надавати зворотний зв’язок.
11. Продемонструвати низку навчальних можливостей, різні стилі навчання, різні види ЗМІ та матеріали, досвід залучених груп та планування і управління учнями.